- приборкати
- —————————————————————————————прибо́ркатидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
приборкати — див. приборкувати … Український тлумачний словник
приборкати — I = приборкувати (підкорити своєму впливові, закликати до порядку якусь людину, перев. непокірну / небезпечну для інших), прикрутити, прикручувати, у[в]гамувати, у[в]гамовувати, у[в]покорити, у[в]покорювати, о(б)говтати, о(б)говтувати, стриножити … Словник синонімів української мови
ускромить — приборкати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
здолати — а/ю, а/єш і рідко здолі/ти, і/ю, і/єш, док. 1) перех. Перемогти в боротьбі, підкорити силою зброї. || Перебороти, подолати що небудь. || Пересилити, приборкати в собі яке небудь почуття. 2) перех. Упоратися з чимось, що вимагає фізичних зусиль,… … Український тлумачний словник
знаходити — джу, диш, недок., знайти/, знайду/, зна/йдеш і рідко ізнайти/, найду/, на/йдеш; мин. ч. знайшо/в і рідко ізнайшо/в, шла/, шло/; док., перех. 1) Шукаючи, виявляти кого , що небудь десь. || Виявляти, відкривати внаслідок спеціальних розвідок,… … Український тлумачний словник
незагнузданий — а, е. 1) Який не має вудил у роті (про коня). 2) перен. Якого не можна нічим стримати, приборкати … Український тлумачний словник
неприборканий — а, е. Якого не можна або важко стримати, приборкати … Український тлумачний словник
позагнуздувати — ую, уєш, док., перех. 1) Загнуздати всіх чи багатьох (коней, волів і т. ін.). 2) перен. Підкорити своїй волі, приборкати всіх чи багатьох (людей) … Український тлумачний словник
поскромити — омлю/, о/миш, док., зах. Приборкати … Український тлумачний словник
приборканий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приборкати. || прибо/ркано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник